Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради








Доктор радить, консультує, інформує

  

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

Харчування дошкільників

 

    

     Ніхто так добре не знає, не почуває свою дитину, як батьки. Їхня любов і інтуїція, а також сімейні традиції допомагають виховувати дитину правильно. Але от питання: звідки ж виникають проблеми? Чому маля розвивається так, а не інакше? Риси характеру, схильності, переваги – це вікові або індивідуальні особливості дитини? Тисячі, десятки тисяч питань встають перед батьками!

Одна з можливих відповідей на ці питання – правильна організація харчування дітей дошкільного віку. Так, так! Не дивуйтеся! Раціональне харчування –  необхідна умова гармонічного росту, фізичного й нервово-психічного розвитку дитини, стійкості до дії інфекцій і інших несприятливих факторів зовнішнього середовища.

 

 

 

            Основні принципи організації правильного харчування

 

 

 

• Харчування повинне бути повноцінним і збалансованим – містити потрібну кількість білків, жирів і вуглеводів (для дошкільників їхнє співвідношення становить 1:1:3 або 1:1:4; інакше навіть високоякісна їжа буде засвоюватися погано), а також мінеральних речовин, вітамінів, води, тобто забезпечувати організм матеріалом, необхідним для росту й розвитку.

• Енергетична цінність харчування повинна відповідати енерговитратам дітей (добову калорійність їжі розподіляють так: обід - 35-40%, полуденок - 10-15%, сніданок і вечеря – приблизно по 25%).

• Чим різноманітніше набір продуктів, що входять у меню, тим повноцінніше задовольняється потреба в їжі.

• Їжа повинна бути смачною. Необхідно, щоб дитина їла з апетитом.

• Варто обмежити споживання продуктів і блюд з підвищеним змістом солі, цукру й спецій.

Багато прикростей і турбот доставляє батькам поганий апетит дітей.

 

 

 

      Чи потрібні такі хитрування? Насильницька годівля часто приводить або до погіршення апетиту (виникає відраза до певних блюд, а іноді й до їжі взагалі), або до систематичного переїдання.

У цей час у багатьох дошкільників відзначається ожиріння, що веде до пагубних, часом необоротним змінам у організмі дитини.

      Залишаючи осторонь випадки, які перебувають у компетенції лікаря, можна із упевненістю сказати:якщо батьки не піклуються про раціональне харчування дитини, якщо вчасно й розумно не направляють його звички й смаки, вони ставлять під удар нормальний розвиток організму, а також,здоров'я й характер свого малюка. Цих і інших несприятливих наслідків можна уникнути, якщо пам'ятати про наступне.

 

1. Дитина –  істота соціальна, її потреби й інтереси завжди пов'язані з дорослим. Саме він дає зразок відносин до тієї або іншої сторони дійсності, зокрема до прийому їжі, смаковим перевагам. Дані, отримані в ході психологічних досліджень, свідчать: для дитини найбільш близькою людиною, зразком для наслідування є мати. З нею він частіше спілкується, з нею ділиться враженнями, до неї більше, ніж до інших членів родини, прислухається. Батько в ієрархії міжособистісних відносин дитини займає, як правило, друге місце. З бабусями й дідусями більшість дітей досить часто бувають відверті, але от слухаються їх тільки лише в 3% випадків, зате вередують  –  в 50%.

Отже, ступінь впливу матері й батька, результативність виховання смакових звичок, як позитивних (корисні для здоров'я продукти), негативних (шкідливі для здоров'я смакові пристрасті), набагато вище, ніж інших близьких дорослих, а також вихователів, помічників вихователів.

Малята вразливі, довірливі. Не треба в їхній присутності казати, що вони нічого не їдять, або мало їдять, або вибагливі в їжі, –  цим батьки самі подають приклад зайвої «розбірливості в їжі», що вкрай негативно впливає на апетит дитини. Часом невиправдане занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки дитина з'їла, угоди з'їсти ще що-небудь або відсутність належного контролю за прийомом їжі (дитина їсть що хоче й скільки хоче) приводять до встановлення таких умовно-рефлекторних механізмів психічної діяльності, які сприяють формуванню гипертрофірованої, зайвої потреби в їжі, а вона рано або пізно стане причиною порушення обміну речовин.

 

2. Ще одна помилка батьків полягає в тім, що вони легко погоджуються з небажанням дитини їсти те або інше блюдо («Я не хочу, не люблю, це несмачно» –  таку реакцію може викликати новий продукт або блюдо) або дозволяють вживати невиправдано велику кількість їжі, уступаючи капризам сина або доньки («Я хочу ще булочки, я хочу багато-пребагато картоплі»).

Так дитина мимоволі звикає переїдати  – у результаті батьки зіштовхуються із проблемою непомірного апетиту власної дитини й із завзятістю у вживанні їжі.

Але якщо ви виявите належний такт і терпіння, візьмете за правило переконувати дитину, пояснюючи необхідність, корисність тих або інших продуктів харчування, розвиваючи смак до їжі, усвідомлену мотивацію до харчування (чому треба з'їдати саме стільки їжі), ці проблеми будуть практично переборені.

 

3.Пам’ятайте: будь-яка дія, будь-який вчинок мають мотив або причину. Спробуйте докопатися до джерел поганого апетиту або надмірного «захоплення» їжею.

Якщо маля систематично відмовляється від їжі, страждає поганим апетитом, можна припустити нездужання. Переїдання також свідчить про нездоров'я. У цьому випадку потрібна консультація фахівця.

Якщо дитина відмовляється від їжі просто тому, що утомився або розстроєний, реакція повинна бути іншою. У психології це називається «активним слуханням», тобто дорослий дає дитині зрозуміти, що здогадується про його переживання, «чує його». Запропонуйте йому допомогу, озвучивши його почуття, душевний стан, поясните свої дії: «Ти утомився, тобі сьогодні важко, давай я допоможу тобі, погодую». Або надайте відстрочку в дії: «Не хочеш їсти, тому що утомився (розстроєний, розсерджений). Відпочинь (заспокойся, нехай пройде образа), поїж  пізніше». Можливо, дитина «передумає» і почне їсти.

Часто скарги батьків на поганий апетит у дитини невиправдані. Наприклад, він відмовляється від обіду, тому що на сніданок одержав досить калорійну їжу – що ж, обід можна перенести на більш пізніший час.

Давайте дитині  їжу тільки в тій кількості, що вона з апетитом і без шкоди для здоров'я з'їдає. Угоди, залякування, обіцянки («Якщо з'їси (не будеш багато їсти) куплю...», «Їж, а то собачка з'їсть», «Якщо не будеш їсти, то не підеш на прогулянку»), а також відволікання (іграшки, читання книг, гри-забави), до яких прибігають батьки, змушуючи дитину з'їсти всю порцію, шкідливо відбиваються на його характері.

Не забувайте, що цілком здорова дитина звичайно відрізняється гарним апетитом і з'їдає стільки, скільки потрібно для організму в його віці. Основним критерієм достатнього харчування є відповідність росто-вагових показників.

 

4. Негативно впливають на апетит грубі помилки, що допускаються батьками в процесі формування культури поводження дитини за столом, наприклад обсмикування: «Не чавкай! Як ти тримаєш виделку? Не криши, у тебе не руки, а гаки» і т.п. Вони здатні тільки зіпсувати життєрадісний настрій і апетит дитини. Віра в його потенційні можливості, дружелюбний тон спілкування – от умови успішного виховання культури прийому їжі.

 

5. Безсумнівно, формуванню належного апетиту сприяє розвиток навичок самостійності, культури їжі. Чим впевненіше й легше дитина володіє ложкою, виделкою, ножем, тим менше утруднень у нього викликає їжа, тим легше він з нею справляється. Від дорослого потрібні терпіння, повага до дитини, розуміння того, що оволодіння даними навичками – справа часу. Спритність, акуратність приходять не відразу. На третьому році дитина повинна навчитися правильно користуватися ложкою, серветкою, на четвертому – виделкою, на п'ятому – ножем.

 

6. Привчаючи малюка до повної й гарної сервіровки столу (зручний посуд, змінюваний після кожного блюда; скатертина й серветки), ви одночасно вирішуєте завдання виховання позитивного відношення до їжі.Малюк повинен розумно й емоційно позитивно ставитися до процесу прийому їжі.

 

7. Усвідомленість і приємне передчуття їжі «готовлять» організм до того, щоб вона була засвоєна з користю. У зв'язку із цим батьки можуть загадувати загадки про продукти харчування, проводити бесіди про здорову їжу, створювати проблемні ситуації.