Шановні батьки!

    Усі ми усвідомлюємо, якою відповідальною й нелегкою справою є розвиток мовленнєвих здібностейц наших дітей. Як важливо й водночас непросто формувати в дитинги вміння говорити й слухати, відокренмлювати з мови слова та конструкції, усвідомлювати зміст кожного слова і фрази в цілому. Фдже від володінгня мовою, від уміння розуміти інших і висловлювати власні думки залежать успіхи дитини в навчанні, а дорослої - в житті. При цьому починати вправи з розвитка мовлення потрібно змалку, задовго до школи, коли у дитини надзвичайно розвинене мовленнєве чуття. Цей вік дуже важливий для розвитку мовлення Вашого малюка. У цей період відбувається значне розширення словника, дитина знайомиться з використанням граматичних конструкцій, вчиться розповідати про побачене. Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовою поступово і до 5-6 років за умов нормального розвитку в основному засвоює правильну вимову всіх звуків. Тому дуже важливо турбуватись про правильне формування дитячої вимови та своєчасно попереджувати і виправляти ії відхилення від загальноприйнятих норм.

   Причинами неправильної вимови звуків можна вважати:

- неточність у рухах, положення органів артикуляції (неправильна будова зубо-щелепної системи);

- укорочення під'язикової зв'язки (обмеження рухів угору кінчика язика і передньої спинки язика);

- рідкі зуби;

- відсутність різців;

- неправильний прикус (прогенія, прогнатія);

- слабкість м'язів язика (кінчик язика не піднімається до верхніх альвеол);

- невміння виконувати язиком мимовільні цілеспрямовані рухи;

- порушення фонематичного слуху.

   На основі означених причин розмежовують фонетичні, фонематичні та фонетико-фонематичні порушення звуковимови.

   Фонетичні (антропофонічні або моторні) порушення виявляються у викривленому звучанні фонеми, яка не замінюється ніякою іншою, що свідчить про її засвоєння й чітке виділення серед інших як фонеми, і це впливає назміст слова. Основною причиною є неточність у рухах і положеннях органів артикуляції або порушення артикуляційної моторики, зокрема діти не можуть виконувати правильно рухи язиком та іншими артикуляційними органами й утримувати потрібну артикуляційну позу, тому звук промовляється неточно, викривлено.

  Фонематичні (фонологічні або сенсорні) порушення виявляються в заміні одного звука іншим, що свідчить про нерозпізнання фонем, діти не чують різниці між двома звуками: потрібним звуком і його замінником. Діти взагалі не розрізняють близькі за акустичними ознаками фонеми, слова із цими звуками, а відтак страждає зміст слів і точність сприймання мовлення тих, хто оточує. Причиною є недостатня сформованість фонематичного слуху. Потім, такі порушення відображаються і на письмі.

    Якщо в мовленні дитини звуки однієї групи замінюються (с)-(т), (с)-(д) звуками іншої групи, а звуки іншої - викривлюються (л)-(дл), то такі порушення називаються фонетико-фонематичними.

    Порушення звуковимови перевіряємо у словах.

Свистячі звуки: сад, мобака, сукня, квас, ліс, фокус, посуд, колеса, гусак, замок, зуб, зима, ваза, коза, казан, палац, яйце, місяць, палець.

   Шиплячі звуки: шум, шайба,шапка, каша, кошик; жук, жало, житло, їжак, баклажан; чай, чабан, човен, калач, качка, дочка.

   Сонорні звуки: лампа, лстівка, лимон, бал, зал, білка, голос, салют; рак, равлик, ручка, сир, пекар, карта, курка, трамвай, драбина, річка, буряк.

Шановні  батьки!

  Якщо після перевірки звуковимови Вашої дитини у Вас з'явилися питання, коли спостерігається порушення багатьох звуків, фонематичного сприймання- Ваш наступний крок - звернутися за допомогою к спеціалісту.

   В нашому дошкільному навчальному закладі Вам завжди допоможуть кваліфіковані спеціалісти, проведуть консультацію, індивідуальні заняття з дитиною.